Наступною зупинкою путівника СпецКора є Лебединщина.   Вперше місто згадується у козацьких літописах у 1658 року. Тоді його називали «Лебяжим городом». І не просто так, адже цей птах є символом міста.

Озеро на південо-західній околиці міста, що має назву Лебединське, займає 50 га. З усіх сторін воно оточене лісами. Саме тут можна часто зустріти благородних птахів, на честь яких назвали цей край.

У центрі міста височіє споруда, що раніше була міською управою. Башту до неї добудували вже у ХХ ст. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення у стилі раціоналістичного модерну.

Ще одним архітектурним витвором Лебедина є Михайлівська церква.

Її збудували на початку ХХ ст. Побудова є яскравим представником «цегляного стилю», у якому вдало поєднали російсько-візантійські мотиви та епоху ренессансу.

Одним із Символів Лебедина став Мемораіл Слави, що знаходиться на західній околиці міста (Лісопарк).

Пам’ятний знак встановили у 1985 році на честь бійців, загиблих у Другій світовій війні.

У свій час гостювати у містечку приїздив Тарас Шевченко. Кобзар зупинявся тут у братів Зеленських. У 1956 році у їх будинку встановили меморіальну дошку, що засвідчує візит поета.

Нині будинок не реставрують, і той поволі руйнується, розповідають місцеві.

Якщо ж ви вирішите залишитися у місті на кілька днів, то заночувати можна у центральному готелі. Винайняти номер тут можна за 100 гривень на добу. Поїсти туристам пропонують у цьому ж готелі або в одному із невеличких кафе у середмісті.